Проаналізовано існуючі погляди на причини виникнення множинності перекладів одного й того ж самого твору. Як одну з таких причин виявлено різницю сприйняття тексту в різних культурах. Викладено шість типів діалогу з художнім твором. Введено новий термін - культуромовне буття поетичного твору, надано його структуру. Проаналізовано перекладацькі підходи до перекладу поезії. Зроблено висновок про те, що запропонований термін дозволить уникнути смакового розподілу перекладів на гарні та погані, та буде сприяти кращому розумінню природи художнього твору як предмета перекладознавчої теорії та практики.

Розглянуто проблему поетичного перекладу. Предметом розвідки обрано перекладацькі стратегії за класифікацією авторки статті, матеріалом послужив вірш Е. А. По в перекладі Є. Крижевича. Новизна роботи криється у використанні нової класифікації підходів до перекладу поетичного твору, яка позбавляє оцінку цільових текстів від суб'єктивності та смакової характеристики. Перспективою започаткованого дослідження є розгляд культуромовного буття творчості Е. А. По на україномовному просторі.

Виявлено особливості відтворення семантики сенсоризмів у ході перекладу англомовної поезії українською мовою на підставі контрастивного аналізу конве- та дивергентних рис їх семантичної структури у системах сучасних англійської та української мов. За допомогою застосування елементів статистичного аналізу лексичної семантики встановлено коефіцієнт відповідності (конвергентності) семантем сенсорних домінант і визначено зв'язок між дивергентністю мовних систем і трансформаціями у перекладі. Розкрито особливості передачі авторської мовної картини світу у структурі цільових текстів та визначено вплив перекладацького континууму англійських сенсоризмів у віршових перекладах.

Розглянуто існуючі підходи до завдань перекладознавства й оцінювання цільових поетичних текстів та запропоновано новий, об'єктивний підхід, згідно з яким усі переклади одного твору однією мовою створюють його культуромовне буття, яке відображає різні грані образу тексту в іншомовній культурі. У межах культуромовного буття твору запропоновано два підходи до перекладу, а саме: перекодування та перетворення, жоден з яких не є кращим за інший. З'ясовано зміни коду оригінала на рівнях тексту, а саме: у мові, стилі, літературі та культурі. Виділено типи діалогу з першотвором - міжособистісний, міжлітературний і міжкультурний.

Вперше досліджено проблему розвитку методик навчання інженерів-педагогів швейного профілю у другій половині XX ст. Розкрито етапи вдосконалення інженерно-педагогічної освіти в контексті розвитку швейної промисловості в період XX ст. (1958 - 1979 pp. - етап пошуків шляхів розвитку інженерно-педагогічної освіти, 1980 - 1990 pp. - етап інтенсивного розвитку інженерно-педагогічної освіти, 1991 - 2010 pp. - етап виникнення та розв'язання ускладнень в інженерно-педагогічній освіті). Уточнено сутність поняття методика навчання інженерів-педагогів швейного профілю, визначено її складові (зміст, методи, засоби, форми навчання). Намічено рекомендації щодо використання позитивного досвіду методик навчання інженерів-педагогів швейного профілю досліджуваного періоду за сучасних умов.

Розроблено навчальний посібник на основі дисциплін "Виробниче навчання", "Технологія виготовлення одягу" та "Обладнання" згідно державного стандарту професійно-технічної освіти з професії "Кравець". Визначено, що мінімальною структурною одиницею навчального посібника є інтегрований мікромодуль, який містить інструкційно-технологічну, довідкову, оперативно-інноваційну та контрольну складові, а також інтегрує зміст виробничого навчання та споріднених дисциплін в кожній мікрооперації технологічного процесу, що забезпечує формування цілісної системи теоретико-практичних вмінь та навичок. Зазначено, що нові соціально-економічні умови, інтереси виробництва обумовлюють нові вимоги як до підготовки майбутніх педагогів системи професійно-технічної освіти, так і кваліфікованих робітників швейного профілю, здатних ефективно використовувати на практиці досягнення науки і техніки, брати активну участь у технологічному оновленні виробничих процесів. Висвітлено, що розвиток системи професійної підготовки фахівців швейного профілю повинен бути спрямованим на формування в них цілісної системи інтегрованих знань, вмінь та навичок, умінь застосовувати здобуті знання для вирішення конкретних виробничих завдань, швидко опановувати нове обладнання, техніку та технології; освоювати способи самостійної освітньої діяльності; вдосконалювати професійну майстерність. Зазначено, що інтеграційну функцію в системі навчання та виховання майбутніх фахівців швейного профілю виконує виробниче навчання, в ході якого перевіряються міцність знань, здобутих учнями, вмінь переносити ці знання на навчально-виробничу діяльність, формуються та закріплюються соціально необхідні та професійно значущі якості особистості майбутнього робітника, засвоюються основи професійної майстерності.

Розглянуто періоди розвитку та становлення інженерно-педагогічної освіти з початку 1960-х р. до сьогодення. Висвітлено основні характеристики зазначених періодів і відмінні риси. Наведено конкретні заклади інженерно-педагогічної освіти та специфіку їх діяльності. З'ясовано, що інженерно-педагогічна освіта є відносно новим напрямом вищої освіти України, але має свою історію й певні етапи розвитку.

Розглянуто питання професіографічного моніторингу як елементу системи інноваційного забезпечення освітнього процесу в інженерно-педагогічному ВНЗ; визначення складових, компонентів, принципів і вимог до методики професіографічного моніторингу; організаційно-педагогічні умови й етапи реалізації методики професіографічного моніторингу.

Рассмотрены вопросы профессиографического мониторинга как элемента системы инновационного обеспечения образовательного процесса в инженерно-педагогическом ВУЗ; определение составляющих, компонентов, принципов и требований методики профессиографического мониторинга; организационно-педагогические условия и этапы реализации методики профессиографического мониторинга.

The article deals with the following issues: graphical profession monitoring as an element of educational process innovational provision system in the engineer pedagogical higher educational establishment; defining constituents, components, principlesand demands of the graphical professional monitoring methodology; organizational pedagogical conditions and stages of graphical professional monitoring realization.

Висвітлено особливості, зміст і форми організації роботи ВНЗ і профілюючих кафедр, що здійснюють підготовку інженерів-педагогів швейного профілю за сучасних умов.

Раскрыты особенности, содержание и формы организации работы ВУЗ и профилирующих кафедр, направленных на подготовку инженеров-педагогов швейного профиля в современных условиях.

In the article features, maintenance and forms of organization of work of higher educational establishments and profiling departments of the engineers-teachers of sewing type directed on preparation, are exposed in modern terms.

Зроблено порівняльний аналіз 30-го сонета В. Шекспіра з перекладом Д. Паламарчука, зважаючи на форму, зміст та естетичне враження. Введено поняття "переклад-перестворення" та на основі аналізу зроблено висновок: такий переклад є перестворенням.

Сделан сравнительный анализ 30-го соннета В. Шекспира с переводом Д. Паламарчука. Анализ произведен на трех уровнях: формы, содержания и эстетического впечатления, производимого на читателя. Введено понятие "перевод-пересоздание", к которому, согласно проведенному исследованию, и относится анализируемый соннет в переводе Д. Паламарчука.

The article gives a comparative analysis of Shakespeare's sonnet 30 and its translation into Ukrainian, made by D. Palamarchuk. The analysis is carried out on three levels: that of the form, contents and the aesthetic impression, made on the reader. The author of the article suggests a new term - translation-re-creation, to which, according to the analysis, belongs the sonnet in D. Palamarchuk's translation.

Здійснено порівняльний аналіз вірша Е.По "Annabel Lee" з перекладом М. Стріхи. Аналіз проведено на трьох рівнях - форми, змісту та стилю - з метою ілюстрації поняття перекладу-перекодування.

Сделан сравнительный анализ стихотворения Э.По "Annabel Lee" с переводом М. Стрихи. Анализ произведен на трех уровнях - формы, содержания и стиля - с целью проиллюстрировать понятие перевода-перекодировки.

The article gives a comparative analysis of Edgar Poe's Annabel Lee and its translation into Ukrainian, made by M. Strikha. The analysis is carried out on three levels - that of the form, contents and style - in order to illustrate the notion of translation-re-coding.

Подано визначення двох перекладацьких підходів за класифікацією автора (перекодування та перетворення), проведено порівняльний аналіз оригінального тексту твору "Дон Жуан" та його перекладу українською Є. Голованівського, а також зроблено висновок щодо використаного перекладацького підходу (перетворення).

Дано определение двух переводческих подходов по классификации автора (перекодировка и пересоздание), осуществлен сравнительный анализ оригинального текста произведения "Дон Жуан" и его перевода на украинский язык Е. Голованивского, а также сделан вывод об использованном переводческом подходе (пересоздание).

In the article the definition to the two translator's approaches under the author's classification (re-coding and re-creation) are given and the comparative analysis of "Don Juan's" original text and its translation into Ukrainian accomplished by Ye. Holovanivs'ky is suggested. The author draws a conclusion that the translator's approach used is that of re-creation.

Подано визначення двом механізмам перекладу за класифікацією автора (перекодування та перестворення), проведено порівняльний аналіз оригінального тексту 19-го і 12-го сонетів Шекспіра та їх перекладу українською Д. Паламарчука. Зроблено висновок щодо використання механізмів перекладу (перекодування і перестворення).

Дано определение двум механизмам перевода по классификации автора статьи (перекодировка и пересоздание), проведен сравнительный анализ оригиналов 19-го и 12-го сонетов Шекспира с их украинскими переводами, выполненными Д. Паламарчуком. Сделан вывод о превалирующих механизмах в двух переводах (перекодировка и пересоздание).

The article suggests the definition of two translation mechanisms under A. Perminova's classification (re-coding and re-creation), gives a comparative analysis of the original and Ukrainian translation of Sonnets XIX and XII and comes to a conclusion of the prevailing translation mechanisms in the two target texts (a re-coding and a re-creation)

Розкрито теоретичні засади рецептивної теорії перекладу, розглянуто поезію як об'єкт перекладацької рецепції, а також охарактеризовано соціокультурні параметри міжлітературного засвоєння. Обгрунтовано рецептивну теорію перекладу, сформовано її синергетичну та прагматичну парадигми у руслі прагмасинергетичного підходу. Наведено засадничу концепцію дослідження та гіпотезу, розглянуто механізм реалізації алгоритму дослідження, зокрема у напряму стереоскопічного аналізу. Обгрунтовано принцип "аксіологічної суголосності" як один із домінуючих у процесі конструювання соціокультурно-конвергентних / дивергентних та різномовних перекладацьких проектів, а також здійснено їх стереоскопічний аналіз.

Викладено історичні передумови виникнення і використання існуючих класифікацій методів навчання в процесі підготовки інженерів-педагогів швейного профілю у ВНЗ у другій половині ХХ ст., які залежать від розвитку науково-технічного процесу. Відзначено, що інтерактивні методи навчання дозволяють впровадити в процес навчання ефективне спілкування, перетворити студента з пассивного слухача на активного учасника навчального процессу.

Рассмотрены исторические предпосылки возникновения и использования существующих классификаций методов обучения в процессе подготовки инженеров¬педагогов швейного профиля в ВУЗ во второй половине ХХ в., зависящие от развития научно-технического процесса.

The article examines the historical background of the use of existing classifications and training methods in preparing teacher-engineers sewing profile in higher education establishments in the second half of the XX century that depend on the development of scientific and technological process.

Вперше вироблено та науково обгрунтовано теоретичні засади рецептивної моделі поетичного перекладу, у світлі якої переклад тлумачиться як процес та результат перекладацької рецепції. Досліджено динаміку української перекладацької рецепції творів американських поетів XX ст. Вперше описано особливості конструювання метапоетичних проектів з огляду на психосоціокультурну особистість перекладача. Вперше здійснено параметризацію засобів моделювання метаобразу автора й уособленої ним лінгвокультури крізь призму перекладацької рецепції. Розроблено алгоритм стереоскопічного аналізу множинних перекладів і встановлено закономірності щодо оприявлення метаобразу автора за кожним із визначених параметрів (гештальт-аксіологічного оформлення метапоетичного проекту, послідовності подання текстів у метапоетичному проекті, способи реструктурування джерельних значеннєво-смислових єдностей). Вперше вивчено природу, причини та наслідки варіативності перекладацьких рішень з огляду на об'єктивні та суб'єктивні чинники реалізації перекладацької рецепції. Удосконалено методику перекладознавчого аналізу особливостей соціокультурної адаптації вихідних текстів. Систематизовано вияви метадискурсного ізоморфізму й аломорфізму. Уточнено визначення ключових перекладознавчих понять у світлі рецептивної моделі поетичного перекладу.